Я розмовляти починав російською

Я розмовляти починав російською:

Була евакуація, війна.

Російська школа, потім вуз російський,

Мені була мов рідною вона.

В десятому коліні українець,

Двомовність власну я тоді сприймав

Як щось природне,

як культури рівень,

І запитань собі не задавав,

Чому батьки чим далі, тим частіше

Спілкуються російською, і нас

До неї навертають, мов чистіша

Вона від рідної. І ще не раз

Я бачив закопиленії губи,

Зневаги холод в погляді відкрив

Тоді, коли закохано і любо

Я рідною співав і говорив.

Отут і я задумався: допоки

Нас матимуть за другорядний люд?

Співучу мову, ніжну і високу,

Сприймати будуть як словесний бруд.

Ми не самі дійшли до цього стану,

Нас зневажали ще з царя Петра,

Культуру нашу нищено і гнано,

Для них ми — бидло,

здібне лиш орать.

Де ж наша гідність,

скривджений мій брате,

Чи мало ми здолали перешкод?

Навчимось рідне слово шанувати.

Прекрасну мову має мій народ!