Я так її любив

Я так її любив,

Неначе сон забувши

Вона, незнана досі осінь,

Яка мене грозою душить

Я так її жадав,

Неначе крила пташки до повітря

Вона, незнаний досі вітер,

Який мене засипле снігом

Я так її чекав,

Неначе дощик неба

Вона, є мій душі тягар,

Який мені не відпустити треба