Я тут справжній босс

Я — красуня, чорнява, з очима, що печуть,

а ти, чудовисько, лишився з пафосом і дурними правилами.

Ти думав, я впаду від твоїх “ой, я страшний”?

Смішно! Твої роги не зігріють мій розум.

Ти хотів контролювати, примушувати, лякати?

Я реготала, поки ти хитрував,

бо справжня сила — не в страху, а в посмішці,

що змушує тебе сумніватися у власній величі.

Ти міг би бути героєм,

але вийшло — цирк і хаос.

Я залишилась собою:

гарна, яскрава, незалежна,

і кожен твій крок тепер — як пісок крізь пальці.

Так що, чудовисько, сраки горіли,

бо не кожне «страшне» — воно страшне для мене.

Я йду, сміючись,

залишаючи тебе з твоєю драмою,

а світ бачить — хто тут справжня красуня.