Я умру

Я умру. Але вмерти не можуть

Мої мрії-думки.

В них минуле сторожить

Білосніжні замки.

Не жалій. Не сумуй… Літнім ранком

Сонце душу пригорне мою.

Обернуся я в краплю прозорим світанком

І забудеш про мрію свою.

Щастя — казка, щастя — кохання…

Не жалій. Не сумуй… Моє тіло зникне, —

Але праною влину я в тебе з диханням,

Коли мрія мрію в час смеркання кликне.

12. VI. 1917. Владивосток