Я В НЕБЕСА ТВОЇ СВОЇМИ ЗАЗИРАЮ

By Сергій Зінченко

Written 2017-06-09

Промінням сонячним зігріті небеса

Життя квітує на землі і пахне житом,

А серед жита – твоя сонячна краса

Буяє казкою, дарованою літом.

Я в небеса твої своїми зазираю,

Світанком сонячним веселку зустрічаю

І у міжзоряний політ безкраїм світом

Ми летимо і над тим житом, і над літом

Єдная сяйвом нас міжзоряний політ

Серця рятує від самотності, від болю

Він береже від лихоліть, несе в блакить

Над теплим літом і над житом серед поля

Я в небеса твої своїми зазираю,

Світанком сонячним веселку зустрічаю

І у міжзоряний політ безкраїм світом

Ми летимо і над тим житом, і над літом

Кудись літа, кудись поділися віки

Ми знову вдвох, в однім раю, моя кохана,

Посеред літа ще не сплетені вінки,

Ще не вигнанці ми, а наш політ – нірвана.

Я в небеса твої своїми зазираю,

Світанком сонячним веселку зустрічаю

І у міжзоряний політ безкраїм світом

Ми летимо і над тим житом, і над літом