“Я вас питаю”

Я вас питаю:

у вранішніх росах ви

Пасли ягнят за селом надаремно?..

Вперто повчають казенні філософи

Знати лиш те, що начальству приємно.

Скільки бундючності в їхньому лоскові!..

Не метушіться,—

посуньтесь, безкрилі.

Ми живемо в електронному мозкові,

Ми в його думці —

короткі хвилі.

Думає Сонце житом-пшеницею,

Думає небо рясними дощами;

Думає скеля живою криницею,

Що жебонить ручаєм між кущами.

Думає осінь кленовим золотом,

Думають весни вербовим пухом;

Думає кузня ковадлом і молотом,

Думає колесо вічним рухом…

І заклопотані власними долями,

Щоб не карати себе опісля.

Думаймо,

чесні братове,

мозолями,

Та не тими, що насиджують в кріслі.