Я відчуваю більше, ніж ти думаєш

Я тебе кохаю —

і це, мабуть, моя помилка.

Бо ти вмієш бути теплим

і одночасно — далеким.

Боже, як ти вмієш робити боляче…

ніби це для тебе щось звичне.

Зі мною — ніжність в очах,

а з іншою — твої дотики,

які для мене вже звучать як вічність.

І мені смішно крізь сльози,

як ти легко це все змішуєш:

там — любов,

тут — ніби нічого й не було,

і ти навіть не зупиняєшся.

А я відчуваю все…

і, мабуть, занадто глибоко.

Бо для мене це не гра —

це щось справжнє,

що ти розбив так легко.

І знаєш що найгірше?

Я все одно тебе відчуваю…

навіть тоді, коли

ти мене вже не обираєш.