Я відчуваю холод

Я відчуваю холод.

Ні, це не зима, а ти.

Я не бажаю тобі помсти,

Бо минуле навкруги.

Хіба ти не бачиш, що мої руки тремтять від безсилля,

Яке ти приносиш у життя?

Все нагадує тебе і наші почуття.

Мені набридло таке буття.

Вітер пахне тобою, але ти не поруч.

Твої солодкі слова, як карамель,

Що ти вічно будеш зі мною - брехня.

Вітер пропитався весною.

Пропитався - діалогом ні про що, дешевим димом.

Він навіює надію на взаємні почуття. Мимо.

Ти не зі мною, ти з іншими,

Які швидко тобою оновлюються.

Можливо, ти шукаєш мене, або ж я це просто придумала?

Вони тепер займають моє місце.

Цікаво, а ти теж будеш з ними вічно?

Любити їх солодкими, як карамель, словами і насолоджуватися їхніми вустами?