Я вірю у тебе, як вірять у Бога

Я вірю у тебе,як вірять у Бога,

І віра моя – кришталева і чиста,

Бо ти – жовтокоса, бо ти – синьоока,

Бо серцем колисана, рідна Вітчизно!

Хто прОкляв тебе, обездолена земле?

Ці гнізда лелечі, каштанові стіни…

Невже твоя зірка завчасно померкне?

Розтоптана владою, наша Вкраїно…

Ти встанеш! Інакше не може і бути,

Бо молодь тобі не дозволить пропасти!

Заради майбутнього зблизяться люди

І вирвуть тебе із гнітучої пастки!

Ростуть твої діти… Ти знову воскреснеш,

Ти тільки повір, бо той час – не далеко!

Й над стягом твоїм – золотаво-небесним

Відмолить гріхи відчайдушна лелека!