Я всього лиш твоя уява

Я всього лиш твоя уява.

Коси мої- то жовте багаття.

Часом мудра, а часом п’яна

Йду до тебе у білому платті.

То чарівна й надмірно тиха

Я гуляю по парку боса.

Та частіше нестерпна й дика

Умиваюсь в ранкових росах.

Хочеш- злісна, а хочеш- славна

Можу щастям, а можу й бідою.

Пам’ятай: я всього лиш уявна!

Ти придумав мене такою..