Я їду від тебе, я мчу навпростець

By Богдана Лапченко

Я їду від тебе, я мчу навпростець.

Любові занадто багато у світі.

Втікаю щодуху. Доволі! Кінець!

А після дощу всі дороги розмиті.

Педалі кручу абияк, навмання.

Збираю всю волю в кулак, щоб зміцніти.

А вітер в обличчя дав ляпаса – на!

Мене ти давно вже із пам’яті витер.