Я за тебе молюся Богу

Богу молюсь за тебе —

не голосно, не на показ.

Не словами правильними —

серцем,

яке згадує тебе щораз.

Коли ніч опускається тихо

і світ затихає кругом,

я прошу лише одне:

бережи його, Боже,

у кожному дні й за кожним кроком.

Не прошу, щоб він був зі мною.

Не прошу, щоб дороги зійшлись.

Я молюся не за своє щастя —

я молюся,

щоб його берегло життя.

Щоб втома його не зламала.

Щоб тривога не торкнулась душі.

Щоб у найважчі його хвилини

Ти, Боже, був ближче, ніж усі.

Щоб він спав спокійно вночі.

Щоб усмішка поверталась знов.

Щоб його оминали втрати,

і поруч завжди була любов.

А якщо йому стане важко,

якщо світ раптом стане чужим, —

поклади на плечі тихо

мою молитву

і будь тоді поруч із ним.

Він може й не знати про мене,

може й не думати в цю мить,

але десь у тиші Всесвіту

моє серце за нього болить.

Я нічого не прошу для себе.

Ні зустрічей.

Ні обійм.

Я просто хочу, щоб, Боже,

Ти завжди був поруч

з ним.

Бо любов — це не тільки разом.

І не тільки тримати за руку.

Іноді любов — це молитва,

тиха,

світла,

без жодного звуку.

Богу молюсь за тебе…

і в цьому вся моя суть.

Якщо щастя існує на світі —

нехай воно

вибере твою путь. ♥️