Я змалюю очі твої...

Я змалюю очі твої,

Я змалюю їх на папері,

І залишу у серці на вік,

Прикріплю їх наче шпалери.

Я змайструю душу твою,

Я кувать її буду довго,

Бо з титану зроблю ті шматки,

Що то й разом ніби обгортка.

Затримтить серце біляве,

Як побачить любови лиш слід.

Захлопоче постять та млява,

Як відчує білявки прихід.

То безвихідь, чи чиста любов?

То є дар, чи прокляття є дивне?

Як палкого кохання розмов,

Вже дійшли до страждань же безсилля.