“Я знаю, від чого я гину”

Я знаю, від чого я гину.

В годину крикливу й глуху

я крові чужої краплину

не злижу, як звір, на снігу.

Коли я прощаюся з вами,

сухі облизавши уста,

сповитими матір’ю снами

душа моя зла зароста.