Я знов торкаюсь твого тіла, наче вперше

By Надія Ковалюк

Я знов торкаюсь твого тіла, наче вперше,

Хоч знаю, що востаннє…І нехай.

Я заціловую тебе, на мить завмерши,

Наповнюю жагою через край.

Вуста вустами закриваю на пів-слові.

Я знаю, це закінчиться…Нехай…

І моє тіло із твоїм – в шаленій змові.

Кохай мене, хороший мій,кохай…

Я загорну тебе в красу свою жіночу,

І заведу в такий жаданий рай…

Я знову ніжністю зморити тебе хочу-

Останній раз, останню ніч…Нехай…

Ми завтра знову розминемося так швидко,

Як в небі реактивні літаки.

Пірветься знову почуттів шовкова нитка,

Яку ми вже не зможем віднайти…

Остання ніч, неначе сон-пройде в моменті,

І я без тебе знову залишусь,

Як попелюшка в позолоченій кареті,

Яка перетворилась на гарбуз…

Я ще зустріну у житті таких хороших,

На щастя, або може на біду…

Я ще шукатиму колись на тебе схожих…

Хороший мій…Я знаю…Не знайду…