Я знов запрошую тебе до бою

Я знов запрошую тебе до бою,

Я фанат твоїх яскравих дій.

Я не назву це ні життям ні грою,

Я не назву тебе своїм, хоч ти і мій.

Ти з задоволенням підеш на виклик.

Ти підіграєш і почнеш двобій

Без зброї й наших армій зниклих

Для перемоги залишивши кілька мрій.

І ось війна двох навіжених психів,

Що опинились за межою божевільні.

Ми не чуємо з тобою власних криків,

Ми хочемо нарешті бути вільні.

Я хочу перемоги любий ворог

І хочу я програти милий друг,

Я засипаю собі в зброю порох

І чистим коксом убиваю нюх.

Ти робиш димову завісу

Із трав вже зкурених тобою.

І я біжу в окоп до лісу,

Насолоджуюсь такою грою.

Ось дві дороги, два грибочка

І на яву ми бачим нереальні сни,

А завтра-все із чистого листочка

І поки вже не треба нам війни.