“Як би я знав, де ти живеш”

By Дмитро Павличко

Як би я знав, де ти живеш,

Дивився б крізь вікно знадвору,

Як ти виходиш із одеж,

І входиш в мрію снів прозору.

Я там стояв би цілу ніч,

Щоб знову бачити, як вранці

Злітає сон із твоїх віч,

І ти встаєш в прозорій тканці.

Та я не знаю… Не дано,

Бо ми з тобою не знайомі,

Та чом же те твоє вікно

Горить в космічному огромі?

Коли дивлюсь на небеса,

Я те вікно щоночі бачу,

І сходить золота краса

В мою фантазію чортячу.

***