як ніколи не твій
як ніколи не твій і як завжди не тліючий автор
прибирає всі зайві думки мов ранковий двірник
прокидає твоє зазвичай позапланове завтра
кожен день твій запалює наче вологий сірник
розбирає життя на
декламує їх вголос у вітальні твоєї журби
і ти слухаєш всю цю цензуру а сипляться мати
на скорочені суми ваших ймовірних “якби”
і розмірений подих і погляд уміру врочистий
заставляє вникати у сенси вербальних вузлів
сподіваєшся наче що зійде до тебе пречистий
але ти не вгостиш його яблуком приторних снів