Як світло мене забуде...

By Олександр Жиго

Як світло мене забуде...

Written 2017-06-26

Як світло мене забуде,

Я хмарний вдягну жупан,

І буду тоді усюди,

Без звичок, без слів, без ран.

На землю поставлю пляму

(то буде звичайна тінь),

Свобода верне до тями,

Не буде уже хотінь.

Дощами пірну в калюжі,

Омию тіла хрестам,

І може тебе, мій друже,

Колись дочекаюсь там.