Як жаль
Written 2025-12-04
Як жаль що я тебе намалював
І наділив усим феноменальним,
А потім палко вірив і чекав
Що все миттєво стане враз реальним …
Як часто я присвячував тобі живі вірші чуттєві й особливі
І надсилав в вечірній тишині
І роблячись від того я щасливим
Тобі найкращі квіти дарував.
Яке ж це неосяжне є мистецтво
Новий букет сьогодні підібрать
Від щирого ,захопленого серця
Але натомість ти цим не жила
І перестала все це помічати
Твої стандартні ввічливі слова
Несли в собі холодні різкі знаки
А далі безкінечна тишина …
Його величність пан Ігнорування
Мене ввігнали в невимовний стан
Розгубленості і розчарування….
Як жаль що я тебе намалював
Немов із мрій і трошки фантастичной
І в своє серце вільно я впускав
Хоча для всіх було воно закритим…