Як жаль, що я в безпам’ятті від вас

Як жаль, що я в безпам’ятті від вас

Не випив час, щоб загубити пам'ять,

Що закрутив, дарма, в самотній вальс,

Забувши те, що спогади лукавлять;

Ведуть вони в безумство сновидінь,

Де сам на сам ведеш свої розмови,

А ти стоїш над ложем сну, мов тінь,

Яку ніяк на смерть не заговориш.

Як жаль, що світ, непевний, що за ним

Стоїть така ж непевна потойбічність,

Що випало любити тут живим,

Чи перейде і витримає вічність?

Що хтось черкає кому і тире,

Гримить столом і заправляє постіль...

Я вас люблю, та в ніч вона помре,

І зникне тінь і прийде інша в гості...

21.06.2020