“Як жити хочеться!”

Як жити хочеться! Несказанно, безмірно…

Не надивився я ні на зелену землю,

Ні на далекі сині небеса.

Я не наслухався ні шуму рік широких,

Ні шелесту лісів дремучих, темних,

Ні голосу пташок, що вихваляють світ.

Я все життя горів на огнищі людському,

Я все життя неначе був розп’ятий

За злочин чийсь на вічному хресті.

Я все життя збирався тільку жити,

Дивитись, слухати і пити

Нектар із келиха краси…

1919