ЯКБИ ХТОСЬ МОЮ ДУШУ...

ЯКБИ ХТОСЬ МОЮ ДУШУ...

Якби хтось мою душу,

Все ж зумів розгадати,

Я би стала везуча

Говорити багато...

Я би впевнена стала,

Що комусь все ж потрібні

Ці мої запитання

Про любов і про рідність...

Я закинула б зошит,

Заримовану сповідь, -

І у ночі найдовші

Говорила би знову.

Чи  собі я говорю,

Чи то Богу у серці... -

Говорити для спору

Людям не доведеться.

Я б не стала поетом,

Якби вміли мовчати

Та душа моя вперта

І листок розпочатий...

(С) МАРІЯ КАРУК-ФЕДИНА