якесь ти дивне, усміхнене щастя:

якесь ти дивне, усміхнене щастя:

криниця вічності в саду тимчасовості.

за що нам дане?

чи ти впізнаване?

загоюєш рани?

справжнє? удаване?

як збагнути тебе і позбутися кволості?

як набратись від тебе легкого безумства?

зігрівай мене,

хай негода засне.

з криниці нап’юся води і наповнюсь тобою:

хай зіллються серця, розпрощаюсь навіки з журбою.