Які світи між нами і роки!

Які світи між нами і роки!

Які шторми невидані і штилі!

То сніжні, то квіткові заметілі –

Отак рука торкнулася руки…

Які цілунки розум відняли!

Які обійми душу відігріли!

То забирали, то давали сили…

Хоч небувалі, а таки були!

Які в пітьмі засяяли вогні!

Які явились дивні відкриття :

Кохання є живішим за життя,

І ми у світі більше не одні!

…Стомились, говорили не погідно,

Сварились навіть о якійсь порі…

А в небі обіймались дві зорі,

Був білий день – і нам було не видно!