Який же урод

Який же урод, я роблю все нахуй не так,

Смс-ки тобі недолугі, невже взагалі не відстрілюю, що відбувається.

Це при тому, що відповідати твоїм очікуванням - моя основна робота.

Добре, передзвоню, коли стомлюся

себе ненавидіти і жадати тебе.

Коли ти не дивишся, мене ніби й немає.

Нудне і прісне все, ще й не важливе.

Сенсу не доберу, як грати в цю гру з іншими - вони ж зовсім не розуміють мене, їм байдуже, вони сильні, сміливі, розумні і дужі.

Я довго вчився і вивчився на пацієнта - слухняно хворію, як щойно холодна погода, і доля - брехлива, задрипана хвойда - з радістю приймає мене на стаціонар.

Струмок цей крутий, гомінкий та одвічний, понівечений рисами скель, ще тече, сподіваюсь, не буду одним із твоїх підопічних.