Яких же слів на світі лиш нема

Яких же слів на світі лиш нема

І щастя , радість і кохання

Сім'я і друзі і бажання

Та чутно скрізь одно лише "війна"

Жахливе то насправді слово

Що розділяє сім'ї і коханих

Й не буде мрій таких бажаних

Скоріше б було все у нас чудово

Та чутно вибухи здаля

Впадуть будівлі що встояли

Ракети їх усе ж здолали

Навкруг здригається земля

Ми чуєм крик і плач навкруг

І крові ріки ллються всюди

Тут гинуть мирні добрі люди

Й загинув не один чийсь друг

Він був солдат боєць він ЗСУ

Закрив грудьми усю країну

Він рятував свою маленьку ще дитину

Та заплатив за це велику ту ціну

Він впав в жостокім тім бою

І біль пронизує всі груди

Для нього гірше вже не буде

Не встиг сказати дівчині "Люблю"

Не він один у день той згинув

І хлопців сотні полягло

І важко так ще не було

Хтось побратимів на завжди покинув

Та він не засмутився ані трохи

Хоть він життя своє віддав

Та радий- сина їй подарував

Лиш трішки сумно - не побачить перші кроки

" Кохана більш мене не жди" -

Злетіли з уст слова лиш ці

Й скотились сльози по щоці

Зімкнув він очі свої назавжди .

І дня чорніше не бувало

Його землею накривають

Усі провини пробачають

І лиш " Герою Слава" пролунало.