“Якщо дивитись в небеса”

Якщо дивитись в небеса

Вночі, як зір стоїть яса, –

В космічних безмірів величчя,

Зринає там твоя коса,

Твоє чоло, твоє обличчя…

Та я не тішуся твоїм

Небесним образом, богине,

Зійди сюди, зайди в мій дім,

Побудь зі мною дві хвилини,

І те, що я тобі повім,

В твоєму серці не загине.

Я грішник. Я тебе люблю

За те, що ти, дитя небесне,

Моїх провин ганебну тлю,

Гіркотну трину з кукілю

Ховаєш в своє серце чесне.

***