Якщо люблю

Якщо люблю, то це уже назавжи,

Та все ж не значить, що навік твоя.

Ти хочеш, хоч гіркої, але правди?

А чим та правда краща, а ніж я?

Якщо люблю, то вірна, немов доля.

Та не тримай, піду – то відпусти.

Душа моя, як вітер, що у полі,

Все ж не живе в полоні самоти.

Якщо люблю, то мов гірким полином

Труять тебе цілунки не мої.

Не стануть медом, якщо я покину,

Де є розруха, там нема сім’ї.

Якщо люблю, твоїм життям я стану,

В думках і побуті, і де завгодно я.

А як не любиш, то зійду туманом,

Бо все ж не значить, що навік твоя.