“Якщо в дальньому зимовому лісі”

Якщо в дальньому зимовому лісі

чути серед ночі

тихий дівочий спів,

значить, там є школа,

в якій вчаться дівчата.

Невже в тому лісі не стріляють

і не перев’язують рани,

не кричать і не плачуть?

Невже то співоча школа за снігами

                й за смереками?

Якщо навіть немає вітру,

тихий спів кудись відлітає,

щоб за півжиття повернутися.

Якщо навіть немає снігу,

тихий спів іноді можна почути.

Якщо місяцевий космацький киптар

накинеш на коня

 і посадиш на нього свою кохану,

кінь повезе її в той ліс.

Якщо задихнеться ватерка у снігах

і дим низько піде над землею,

значить, до світанку будеш там.

Ми дуже давно надійшли,

ми ще не вміли пам’ятати,

ми покосили трави, вирубали чагарі,

повбивали оленів і вовків,

ми принесли із космосу сивих овець

і в глибокому зимовому лісі

збудували школу для дівчат.

З тих пір у наших селах

все пізніше починаються весілля.

Тепер вони починаються опівночі.

щоб ми наїдалися, і напивалися,

і натанцювалися, і нагулялися,

доки зійде сонце…