якщо бути дияволами.

давай підірвемо міст?

той, що з Херсону до Криму.

Я по Життю - оптиміст,

та війна - не Моя могила.

давай запустимо дрон?

десять, і кожний в кремль.

біля серця тримаю патрон,

той, що залізний, а не священий.

давай ленінградську аес

нашпигуємо чорними мінами?

а надалі, із планом чи без,

обернемо пейзаж руїнами.

в Мене в крові такого нема

в Мене в крові степи широкі

в Мою кров намішали лайна

в Мою кров намішали болю

тож, давай літом поїдем в москву?

і у ніч, як не зможеш заснути

Я з Тобою на площу піду

у житло гнілого іуди.

Наші кулі розірвуть скло

Наші ноги затопчуть башти

бо патрон той на грудях давно

цими мріями серце важить.

Тебе вб'ють десь на поверсі поміж

кабінету міністрів й буфетом

похорнять Тебе босоніж,

і не скажуть, що був поетом.

Я не вистрілю путіну в голову

не посміхнусь переможно в обличчя

але, Мої сильні сторони,

Я заберу це лайно в потойбіччя.