Якщо вже так припало до душі...

Якщо вже так припало до душі

Я заспіваю солов’їну мову

Ідуть і хлюпають літні дощі,

А я веду з тобой в листі розмову.

Нехай душа радіє наче птах,

Злітаючи у небо височенне,

Блукаючи в століттях та світах,

Не гаючи в дрібницях час священний.

Я заспіваю пісню лісову

Її колись давно співала Леся

І озиваюсь тож тепер «Ау!»

В ній кожне серце як твоє озветься.