Яні Банар—Чалій

Я вдягну чорне плаття — як ніч,

Колготи — мов тінь від місяця,

Черевики чорні, мов крила,

Пальто обійме, наче таємниця.

І поїду до сестри на весілля,

Де сміх і сльози змішаються в танці,

А я — в своїй темній красі,

Наче загадка серед святкового блиску.

Ну що, сестро, більше не будеш цькувати?

Як твоїм друзям подобаються твої лахи?

Як ти любиш насміхатися?

Дітей теж навчиш такому, мабуть?