Яворова повість

By Богдан-Ігор Антонич

Мала балада

Мав дяк в селі найкращу доню,

дівчину явір покохав.

Почула плід у свому лоні

по ночі, п’яній від гріха.

Дізнавшись, дяк умер з неслави,

мов ніч похмурний був і гнівний.

Кущем, як мати, кучерявим

росте син явора й дяківни.

31 березня 1935