Єретик

"Гляди .Ведуть..." - лунає в спину 

і " Не дивись" - повчають матері ,

то єретик , йде на свою кончину 

під церковних дзвонів піснеспів .

Сутулий.Сивий. Без зубів ,

весняне сонце разить очі ,

а йому лиш ... скільки ж йому літ ?

він вже й згадати не вспромозі .

волочить ноги під дразливий сміх , 

товпи роззяв , що не скупиться глуму .

так дурні не вітають й королів ,

так як його спочилу душу .

за що його судили , він забув .

то все в житті минулому осталось ,

можливо небесам він обявив війну ,

чи в рай пішов і не лишив засаву ?...

Мільйони , сотні , тисячі причин 

кати йому про всі розкажуть , 

слухайте , кому цікаво їх ,

бо йому усе і всі однако .

він нежилець , із мертвим зором  

лиш тінь людини , що була 

примара жде під ешафотом ,

мерцям байдужа їх вина .

як він помер - зима була ,

два роки тому , може й більше ?...

і все , що він згадає - темнота

і холод , що кров в венах стигне .

і ще був шум .Симфонія шумів ,

що Данте чув понад водою:

 щурячий визг кайданів дзвін 

і скрегіт зуб , мольби і болю .

а все , що він хотів , то тишина

де б зміг почути , що не має Бога 

лиш те , що він остався сам 

злочинець , перед яким , хто зна , законом 

Він вірив ! Знав !хотів більш знати !

невже у цьому весь його порок ?!

Це сонце ? Так ! Він зміг згадати !

Лазар встав ! Спочити приготуйся знов .

І воскресіння із обіднім гулом , 

під трупний сморід риби і свиней ,

закінчив шях свій на Голгофу 

за свою правду , вічний Прометей