Її осінь

Це осінь, дівчинко моя, це осінь. 

Тут все пливе так мимоволі, 

Тут сум і жаль, і висновки печальні, 

Тут все немов відкрите на долоні. 

А ти ідеш, розплевши свої коси,

 А на твоїх очах ще досі сльози. 

Ти вже забула про оті, 

Такі чудові білі дні і ночі, 

Ти все забула про кохання, 

Про такі ніжні поривання. 

На твоїх очах ще досі сльози, 

Та ти ідеш розплевши коси.