Юність

Я все ще добре пам’ятаю

Кожну мить та поштовх твій рум’яний,

Такий знайомий, близький моїй душі.

Ти прийшла лиш раз, а я забути ніяк не можу —

Той чарівний дзвін і багряний неба світ.

Твій прихід суттєво все змінив,

Нагадав мені дівочий поцілунок —

Гарячий та барвистий,

Солодких губ ласкавих.

Як співало все тоді — я досі пам’ятаю:

Кожний рух вітрил, кожний поштовх морів.

Плескав та грав, мов лазурний місяць —

Він здається вам великим, а я тримав його в руці.

Та хіба, дано вам зрозуміти?

Зі мною серце світу говорило,

Секрети всі шептало.

Я дивився звисока, де небо кольору набуває,

І подумати там міг

Лише про юність,

Що минає.