Юності доріженька барвиста

Де з тобою ми ходили,

Спомин залишивсь обом.

Бо літа, неначе коні

Так нестримно мчали вдаль,

Посріблили наші скроні,

Несли радість і печаль.

Добре бачили й погане,

Прожили й пережили,

Та залишилася пам"ять

Про щасливі тії дні.

А доріженька барвиста

В"ється змійкою у сни,

Юність наша там іскриста

Пахла квітами весни.

2018 р.