Ти душу лікував мені піснями

Ти душу лікував мені піснями

Знесилену і майже неживу,

Дбайливо цілував болючі рани,

Зіткав із пелюсток мене нову.

Вітрами міцно огортали звуки,

Бриніла в голосі твоя душа

Так тепло, тепло обіймали руки

Спинився час, він марно поспіша.

Тепер інакше все й тією я не стану,

Не відпускай лише допоки я живу

В твоєму просторі як марево розтану

За те, що ти зіткав мене нову.