З берегти зуміли почуття

Та розправляє крила-почуття.

Ми як голуб з голубкою воркочем,

Хоч промайнуло уже пів життя.

Ти теплих слів для мене не жалієш,
Кажеш, що й досі любиш, як колись.

В моїй душі кохання теж зоріє,

Дарма, що час вже косу посріблив.

У тебе також скроні побіліли

І зморшками пооране чоло.

Свою любов ми зберегти зуміли,
Що би в житті у нашім не було.

2020 р.