“З глибин руїни і пустелі”

З глибин руїни і пустелі,

З долини смутку і плачу

В краї надзоряні, веселі

На крилах пісень і я лечу.

Думками лину над землею.

Мені так тісно на землі!

А разом з піснею моєю

Летять у вирій журавлі.

Їх крик бентежить мою душу,

Та з ними враз не закричу!

Ще вище вилетіти мушу

Від журавлиного плачу.

Лечу на сонячнім промінню,

А в серці запал молодий.

І недотепному квилінню

Не дам я вирватись з грудий.

ІЗ ЗБІРКИ “З ЗЕЛЕНИХ ГІР”, З ЦИКЛУ “ЛІРИКА І”