З комочками як кадички варила німфа манку

By Мертвий Мисливець

Written 2024-05-04

З комочками як кадички варила німфа манку,

Я ,їх, вона, мене, вони, мішала як шарманку.

Волосся розфарбоване але на голо збрите.

Ти заспокоїш ся чи нє? Розсунути, стулити...


Тому дала тому дала, лоскотно у долоньку,

Дух діда у отця пита, кому залишив доньку?

У піжмурки загралися, роки летять безжально

Чекає що знайдуть її, допiр стоїть у спальні.


Підходять хлопці і серця, кидають їй під ноги

Вона ж чекає татуся, що стомлений з дороги,

прийдЕ і скаже: ледь знайшов!

та все сама в кімнаті..

під стелею мов кажани висять тіла фанатів


Реально не реальна і контр ти контактна

Дай руку, якщо схочеш ти, я буду ті за тата

Та як у кобри капюшон ти розкриваєш крила

Ці повні крові і очей розлючені вітрила


Зі шкіри вкотре лізеш ти, ще німфа чи імаго?

Хоч Торос ти і Торос я та матадора шпагу

ти піднімаєш до гори і трусики спускаєш

Чекаю я що встромиш ти, що встромлю ти чекаєш


Вивчаю Брайля алфавіт на випадок осліпну

Під пальцями повзуть рядки як шепіт в темноті

Летить до мене fpv метеликом на світло

Ти швидко наближаєшся щоб буть на самоті


Ціль перестала існувати та не кохати

Ці мами, тати, вуст цитати, твоїх, 

я запозичую, облиш лиш слину ковтати

Наїстися не можу я і лИше лижу їх


Тут пір'ям по подвір'ю, лататтям на гілках

Як прапорцями я машу тобі, привіт мій друг

Не виніс вітру і у танці полетів мій дах

І жах описує спіраль як смIття на вітру

Muerto cazador

01.2024