З температурою сорок

Світ страшенно жахливий,

Пише розтрьопана Буся.

Ставить три зірки й додає:

«Я достойна Кальюжі».

Світ вважаю красивим,

Вклонившись, каже Генадій:

«Він дуже яскравий,

Ну, іноді хочеться спати».

Велика Марина

Зі світу каменю.

Постів ще немає —

Жива? Ми не знаємо.

Наступний пост — дамочка,

На вигляд їй двісті.

Внучат ще немає,

Дітей не заводить,

На йогу ходить,

Хороводи водить.

Щаслива сім’я —

О, це ж по сусідству!

Сніданок, вечеря, романтика, щастя…

Я чесно нікому не скажу, що вчора там були страсті.

Посуду було битого тонна…

Здається, живі, а там — хто їх зна.

Місцевий наркоша Олег.

Цікаво, що пише?

Нова машина! Мерсік! Чудесно.

Квартира в центрі! Я в ахуї, чесно.

Цей чмирік мені винен тисячу двісті…

Віддавати ті гроші не збирається, звісно.

Цей акаунт приватний, цей пише

Про долю, про віру, про вірність, про зорі…

Втомився. Піду політаю на Вені,

Подихаю трохи, розвію думки.

Хоч це й нелегально,

Але сподіваюсь, простять лопухи.