З якогось боку. 6/7#45

Я жадаю, щоб ти так сумував за мною, як за єдиними теплими днями, цього року.

Я проти тебе обернула твою ж зброю, і ти сам піддався цьому палкому пороку.

Ти дізнався, як це жертвувати собою, коли зусилля твої не вартували уроку.

Кожен день я була готова до бою, а ти коханням називав всю цю мороку.

І ми так живем. Пекельною, цією жагою.

І нам навіть довподоби це, з якогось боку.

І ми так живем. Між жагою й труною.

І нам навіть довподоби це, з якогось боку.

Ти так живеш. Тобою. Мною. Метою.

І мені навіть довподоби це, з якогось боку.

Я так живу. Нашою. Глибокою. Прірвою.

І тобі навіть довподоби це, з якогось боку.

І навіть коли я буваю сумною, тримай до болі посмішку широку.

Мої нерви натягнуті були струною, коли ж так довго і тупо чекаєш кроку.

Я жадаю, щоб ти так марив мною, що відчув би нарешті мою рану глибоку.

Щоб зрозумів мене ціною любою, щоб зазнав і ти ці розряди току.

І ми так живем. Пекельною, цією жагою.

І нам навіть довподоби це, з якогось боку.

І ми так живем. Між жагою й труною.

І нам навіть довподоби це, з якогось боку.

Ти так живеш. Тобою. Мною. Метою.

І мені навіть довподоби це, з якогось боку.

Я так живу. Нашою. Глибокою. Прірвою.

І тобі навіть довподоби це, з якогось боку.