З-за буйних річок

By Дмитро Загул

З-за буйих річок, де степ і воля,

За панські межі, де гніт і кров,

До тебе, темна голото гола,

Летить за вітром моя любов.

Де в тюрмах гинуть брати і сестри, –

В очах зневіра, а в серці біль, –

Хай буде буря – той гній рознести,

Хай прийде ще раз рішучий бій!

Хай пронесеться потоп широкий

По наших селах і вздовж і вшир!

Не вірте в згоду! Не вірте в спокій!

Не вірте в довгий облудний мир!

Тобі, нещасна голото гола,

Недовго ждати ясних вогнів.

По наших горах, по наших долах

Горить ненависть, палає гнів.

За панські межі, за Збруч і Дністер

До вас лунає мій братський клич:

Ловіть ознаки! Чекайте звісток!

Гартуйте зброю в бурхливу ніч!

З-за буйих річок, де степ і воля,

За панські межі, де брязк оков,

До тебе, темна голото гола,

Летить на захід моя любов.

ІЗ ЗБІРКИ “МОТИВИ”, HEIMWEH, 1926 р.