З життя скорпіонів

Сама собі хвоста вкусила

І стегна.

У тебе ніц не попросила!

Напевно…

Як хтось мені під плаття зиркав,

Той бреше!

Бо одяг мій — лиш безкозирка,

Так легше.

А ти впізнав мене без плаття

Одразу.

Аж от закутуюсь у шмаття

Образи…

Бо всі дізнались в мені щось

Сороміцьке.

Хоча усе в хвоста зрослось,

Наче в кицьки.

Від тебе я не хтіла ніц!.. Та

Як замах —

Цілунок твій не без каліцтва

І запах!

Ти в пункті “А”, я в — “Б”. Це залік

Для профі,

Бо склався геть з усіх мозаїк

Твій профіль!

Ти в пункті “А” тепер коньячиш

З минулим,

Щоб знать: померло воно, а чи

Поснуло.

Я в пункті “Б” — не без “стограма” —

Безпечна.

Між іншим, в платті я так само

Доречна?..

Але “стограм” мій — валер’янка

На цукор.

Через кватирку дощ фіранку

Поцупив…

Між “А” та “Б” — математична

хвороба!

Втім, залізниця в нас хронічно-

Здорова…

Ти — там. Я — тут. Такий екзамен

На стійкість.

Між іншим, чи тобі так само?..

Настільки?..

Бо залізниця в нас хронічно

Працює.

Квиток на потяг істерично

Танцює:

Квиток по вітру полетів

Від догадки,

Що в ампутованих чуттів

Ниють п’ятки…