“За птахом піниться вода”

За птахом піниться вода.

В малому полі мак червоний

Пречисту хмару вигляда

І макоцвітний погляд ронить.

Ти чуєш: плачуть по мені.

Ти чуєш: плачуть за тобою.

У множині і в однині

Тобою плачуть, плачуть мною.

А досить! брати — брали з нас

Терпінням, тілом — чим хотіли!

Ми не любили їх. Любили

Ми одне одного крізь час.

На юність молодість лягла —

Її обличчя опівденне…

Прийшла дорога дорога

До нас — до тебе і до мене.

Вона нам світиться одна.

Вона одна на всі дороги.

В ній однина і множина,

Вітчизна й труд. І — всі тривоги.

1975