За що люблю

By Людмила Ковальчук

За що люблю? Бо є за що любити,

Хоча люблю я всупереч всьому!

Ти не даруєш мені перші квіти,

Бо осінь я люблю, а ти весну.

Ти знаєш все про мене, навіть більше,

Що запах трав нескошених п’янить.

Ти в пам’яті моїй навік залишив

Останню зустріч, зорепаду мить.

А я в той час бажання загадала.

Ти знав напевно мрію золоту…

За що люблю? Бо все життя чекала,

Бо знала – більш такого не знайду!