“За солодом у роті часто”

За солодом у роті часто

ятриться гостро гіркота,

зі світлом ходить тінь довгаста —

знімає полум’я з ґнота.

Позмінно: надбаність — утрата,

постійний борг, мінливий ти…

Скупий на слово, хоч багатий

на правду — аби борг сплатить.

Бо взяв ти стільки у Вітчизни,

так спрагло пив з її джерел,

що позичку і борг свій визнай.

Хай кожне слово, наче перл,

дозріє у тобі від болю,

щоб тільки правду свідчить міг,

щоб множив завше власну долю

на смутки й радощі усіх.

***