За велінням долі

Чуби кучеряві

Уже стали жовті

Та ще й золотаві.

А там на тім боці

За шляхом широким

Стояли тополі

Стрункі та високі.

Зеленеє листя

Зробилося срібним,

Неначе барвисті

Вінки на голівках.

Тополеньки знали -

То родичі їхні,

Тому їх вітали

Вони так привітно.

Поважні та мудрі

Дерева з роками

Тополям красуням

Теж щастя бажали.

Хоч дуже хотіли

Зустрітися ближче,

Та доля веліла

На відстані жити.

2018 р.